Доля українського народу вишита нитками на рушниках та сорочках. Кожний хрестик має своє значення та історію, яка розповідає про любов чи смуток, надії, мрії, про сподівання на сонце, жито та врожай. Це не лише одяг, а й старовинна спадщина нашого народу.
Жіночі вишиванки мають трикутники, направлені угору, що наче дивляться у небо; чоловічі трикутники направлені донизу, до землі. Закруглені символи, що нагадують хвилі, є символами води, їх схожість зі знаком $ приносить власникові вишиванки фінансовий успіх. Квадрат з крапочкою у середині означає засіяне поле. Також багато символів сонця, які наче випромінюють тепло. Символ дубу дає чоловічу силу, червона калина розповідає про силу роду. Червоні маки проростали на полях після бою і стали символом журби за загиблими.
Колір нитки теж не випадковий: червоний – то любов, чорний – то журба. Білу нитку обирали сором’язні дівчата, які не хотіли привертати до себе увагу. За повір’ям, туди, де не прикрите тіло, могла проникнути хвороба, тому поділ, комір та рукава були завжди вишиті. Жінка вишивала візерунок на грудях чоловічої сорочки, захищаючи душу коханого.
Кожному регіону притаманні свої візерунки та кольорова гамма вишиванок. Барвники були природні, виготовлялися з рослин, тому й вибір ниток залежав від природних особливостей місцевості. Так, Карпатам притаманні великі та яскраві візерунки, на Волинщині переважають переважно червоні кольори.
Вишиванка є сильним оберегом, кожний хрестик захищає власника вишиванки. Жіноча творчість, яка передається з покоління в покоління, від бабусі та матері – до дівчинки, є могутньою силою, що несе в собі мудрість, любов та пам’ять нашого народу.
Вдягаючи вишиванку, ми згадуємо про своє коріння, якого ми роду.
Автор Олена Бугаєва
КУПИТИ КНИГУ АВТОРА В НАШОМУ МАГАЗИНІ
