Людей завжди цікавило якими рисами їх наділила природа та якими можуть бути інші люди. У силу того, що спілкування – це завжди взаємодія як мінімум двох, то це зовсім не пусте питання. І непогано б розуміти хто перед вами, особливо якщо це ваша близька людина, і тим паче дитина.

Ця стаття допоможе краще зрозуміти особливості свого характеру та відмінні риси характеру своєї дитини, щоб процес виховання та взаємовідносини у сім’ї приносили радість.

Отже, маємо 8 основних типів:

1. Гіпертими – це люди, які мають велику життєву енергію, “генії спілкування”, заводні, самостійні та волелюбні. Їх сміливо можна назвати “душею компанії”. Це невиправні ентузіасти. Бувають іноді запальними, але дуже швидко відходять. До позитивних сторін характеру можна віднести їх енергійність і ініціативність, заповзятливість, відкритість і гнучкість у спілкуванні. Вони прості та приємні для оточуючих.

Слабкі сторони цього типу: нестабільність інтересів, ненадійність, нетерплячість у поєднанні з мінливістю. Вони можуть бути нетактовними і іноді їх тягне на авантюри. Що необхідно дитині з таким типом характеру? По-перше, допомога в організації її часу, але робити це слід тактовно, не обмежуючи її волелюбний характер. Така дитина дуже потребує діяльності спільно з дорослим, який спрямовував би активність і підприємливість дитини у потрібне “мирне” русло. Чудово, якщо поряд буде дорослий такого ж складу характеру, це буде подарунок для дитини-гіпертима.

2. Замкнуті – це тип характеру, який можна також назвати інтровертованим. Ці люди закриті від зовнішнього світу. Вони – “річ у собі”. Зазвичай, відчувають труднощі при налагодженні соціальних контактів; деякі просто не вміють спілкуватися.

Дещо знижений соціальний інтелект, тобто ці люди важко розуміють почуття і настрій інших. Занурені у свої думки і свій внутрішній світ, який для них важливіший за зовнішній. Переваги даного типу: дуже багатий внутрішній світ, упорядкованість в всьому. Серед них дуже часто зустрічаються інтелектуали та непересічні люди: вчені, письменники, філософи. До слабких сторін даного типу відносяться: зайва принциповість і строгість, безкомпромісність, відсутність гнучкості та розуміння інших людей. Дитині замкнутого складу характеру необхідна допомога в налагодженні контактів з однолітками. Батькам слід іноді брати на себе роль посередника, “знайомити” дитину з іншими, організовувати спеціальні заходи, де дитина могла б поспілкуватися з іншими.

3. Напружені – цей тип наділений від природи великою силою та енергією. Особистий успіх у таких людей перебуває в пріоритеті. При цьому їм характерна деяка уповільненість психічних процесів, вони часом “загрузають” у якихось думках чи емоціях. Цих людей можна було б назвати “застрягаючими” саме через їхнє “застрягання”, “зависання” в якійсь емоції або на якомусь переживанні.

Якщо людина обмірковує якусь думку, то обмірковує її капітально та з усіх боків. Ці люди зазвичай бувають успішні у бізнесі та політиці. Характер такого складу можна назвати серйозним та ґрунтовним; ці люди серйозні та працьовиті, вимогливі до себе та інших. Вони добре налагоджують господарство та побутові питання. До негативних сторін цього характеру належить: накопичення негативних емоцій і дуже емоційне (афективне) їх виплескування, часом схоже на вибух. “Відходять” вони дуже повільно. Вміють зникнути у потрібний момент, наробивши перед тим “справ”. У поганому варіанті дитина такого типу може вирости егоїстичним інтриганом, кар’єристом, який не зупиняється ні перед чим. У дитячому та підлітковому віці цей тип дітей може бути схильний до “буллізму” (систематичне знущання над “жертвою” у школі, у дворі тощо). При вихованні такої дитини важливо підібрати їй заняття, яке давало б можливість виділитися, це може бути якийсь індивідуальний (а не груповий!) вид спорту. Таку дитину необхідно вчити дбати про інших, розуміти оточуючих, враховувати почуття інших людей. Даний тип дітей необхідно вчити співчуттю, природа їх не наділила цією здібністю. Також дуже важливо навчити дитину керувати своїми афектами, тобто контролювати свої емоції та вміти соціально-прийнятно “розряджатися”. Для реалізації такої батьківської стратегії необхідно, щоб батьки були спокійними, але послідовними. Це означає, не змінювали свого рішення і не піддавалися на провокації дитини. Велика помилка – вступати у протиборство з дитиною такого характеру! Цього робити категорично не можна, бо “натрапить коса на камінь”.

4. Тривожні (або астенічні) – це люди з підвищеною чутливістю, вони є протилежностями напруженим. Цей тип тонко відчуває, гостро переживає і погано пристосований до високого рівня навантажень та стресів. Це не лідери! Бувають нерішучі і незгабні за певних обставин, не схильні до ризику і дуже залежні від оцінок оточуючих. Переваги: ​​люди цього типу можуть бути вірними, чуйними і теплими емоційно. Дітям тривожного типу потрібна підтримка та участь дорослих, схвалення та щадний режим.

При “поганій” поведінці – необхідно приділяти більше уваги та часу, бо найімовірніше, брак уваги є причиною поганої поведінки дитини такого складу. Не варто карати і тим паче принижувати! Це дуже боляче для цих дітей! Найвірніший підхід: хвалити та підвищувати самооцінку.

5. Демонстративні – це дуже яскраві люди, серед них велика кількість артистів. Лейт-мотив цього типу – бути у центрі уваги, “грати на публіку”. Останній ступінь егоцентризму. У цих людей яскрава зовнішність, мова, міміка. Недоліки даного типу характеру: завищена самооцінка, непостійність, схильність до маніпулювання своїм оточенням, потяг до постійних вигадок і брехні.

У “поганому” варіанті – це авантюристи, типу Остапа Бендера. Позитивні риси: жвавість і товариськість, живий відгук на те, що відбувається навколо. Це яскраві особистості, які можуть розвеселити, внести гумор та розрядити атмосферу у компанії. Дітей такого складу дуже небезпечно “перехвалити”, не можна давати їм привід думати, що “весь світ – для них”! Хвалити слід за справи і не часто! Одночасно, треба пам’ятати, що в жодному разі не можна ігнорувати таку дитину. Необхідно розуміти, що дитина демонстративного характеру через свою природну схильність до маніпулювання намагатиметься “вити з вас мотузки”. Батькам необхідно навчитися не поступатися дитині, коли вона вимагає свого за допомогою сліз, скандалу, крику, шантажу тощо. Слід вчити враховувати інтереси та почуття інших людей і зважати на них. Дуже важливо дати зрозуміти, що ви бачите і чуєте дитину, але не поступатиметеся їй, коли не вважаєте за потрібне або коли вона вимагає свого не належним чином. При цьому необхідно зберігати спокій та твердість!

6. Емоційно рухливі (“люди настрою”) – даний тип людей природа створила такими, що у них  постійно змінюється настрій, від якого залежить: світогляд, здоров’я, працездатність, апетит, тобто практично всі аспекти їхнього життя. Це дуже емоційні люди, вони “тонкі” та емоційно теплі, чуйні та вразливі. Головна риса цього типу: вірність і відданість.

Вони прив’язуються до людей, готові жертвувати своїми інтересами заради близької людини. Переваги: ​​відкриті, легко прив’язуються, люблячі. Недоліки: нестабільні інтереси (швидко захоплюються і так само швидко “гаснуть”), погано переносять атмосферу недоброзичливості, критику. Розрив емоційних зв’язків переживається як трагедія. Періодично страждають “самоїдством”. Діти цього типу переживають сильно і глибоко, але при цьому не “на публіку” (як це роблять демонстративні), а ніби “про себе”. З цими дітьми треба дружити, створювати в сім’ї доброзичливу атмосферу, не засмучувати, у разі потреби – допомагати та підтримувати. Конфлікти у будинку – протипоказані такому типу дітей! Дуже важлива дружба, дуже корисно, якщо у такої дитини буде домашня тварина (його друг!). М’якість, турбота, емоційне тепло та доброзичлива атмосфера – ось шлях до успіху при вихованні дитини з таким характером.

7. Нестійкі – це тип, для якого отримання задоволення – це основна мета. Але в даного типу немає життєвої енергії та “дару спілкування”, як у гіпертима. Ці люди погано організовані, правила не для них. Моральні норми, зазвичай, не засвоюються. Мають потяг до шкідливих звичок. Відсутні серйозні інтереси. Часто цей тип присутній серед правопорушників. До позитивних рис характеру можна віднести: легке ставлення до життя і терпимість до інших. Цей тип характеру формується, зазвичай, при “потуральному” стилі виховання, тобто дитина росте “як трава”, “сам собою”. Але може бути інший варіант – “гіперопіка” батьків, коли дитина ізольована від життєвих турбот та негараздів, за неї все вирішується, від неї нічого не вимагається! Хочеться нагадати всім батькам, що виховання дитини має відбуватися у адекватному стилі виховання!

8. Конформні (“як усі”) – основна “червона” нитка їхнього життя – це не виділятися і жити “як усі”. Погляди на життя дуже стандартні, шаблонні. Вони некритичні. Цей тип консервативний і не схильний до змін, намагаються змін уникнути, навіть якщо вони необхідні. Цей тип ніби адаптується до обставин і людей, при цьому не маючи своїх переконаннь.

Позитивні риси: дбайливі, врівноважені, “усім задоволені”. Завдяки людям даного типу характеру у суспільстві підтримується порядок та стабільність, передаються традиції. При вихованні дитини даного типу слід якомога більше уваги приділяти її інтелектуальному і культурному розвитку. Чим багатші культурні традиції, які вона засвоїть – тим краще!

Підсумовуючи, слід зазначити, що у житті чистих (на “всі сто відсотків”) представників будь-якого типу характеру ми навряд зустрінемо. Тому, ви цілком можете виявити у себе, своєї дитини або у інших близьких риси різних типів. Це цілком нормально, питання у тому, наскільки виражені риси того чи іншого характеру, як вони виявляються. Бажаю успіхів у справі пізнавання себе та виховання підростаючого покоління!