Не варто нагадувати, що будь-яка людина, навіть дуже замкнута і не здатна до комунікацій, є соціальною істотою – це природа і проти її законів важко йти напролом.
Однак, варто лише кинути погляд на сучасне життя людей і висновок про нездатність їх вирішувати свої елементарні життєві проблеми напрошується сам собою.
Адже практично кожен день людям ліньки зробити щось для себе, просто тому, що це обов’язок інших, чи то підтримка задовільного стану житла, чи облагороджування прибудинкової території. Не кажучи вже про суботники під час травневих свят, які раніше об’єднували всіх в один колектив, а зараз лише сіють розбрат і незгоду.
Виходить так, що суспільство і ми стоїмо не на одній стороні, а на протилежних берегах життя. Суспільство висуває певні вимоги до нас, а ми, в силу нездатності їм відповідати, починаємо вимагати у відповідь.
Таким чином, ми кожен день живемо в круговерті претензій, не замислюючись, що, вимагаючи з когось, ми не терпимо вимог до себе, але ж все починається з малого, так як для здорової атмосфери в суспільстві необхідний свідомий підхід кожного з нас.
