Часто батьки вважають, що проблеми адаптації до нових умов виникають тільки у першокласників, і приділяють дітям достатньо багато уваги, щодня цікавляться їх шкільним життям. А ось перехід в середню школу, на думку батьків, – більш спокійний період шкільного життя. Адже клас залишається колишнім, всі діти між собою знайомі, школа теж рідна. І в цьому вони дуже помиляються. У п’ятому класі дитина стикається з великими труднощами, що створюють, часом, проблеми в подальшому навчанні. Спробуємо розібратися в причинах.
По-перше, це початок наступного психологічного віку – підліткового. Він починається з переходом до середньої школи, хоча спочатку зберігаються всі особливості молодшого школяра. Поступово буде змінюватися провідний вид діяльності, в якій найуспішніше йде розвиток особистості дитини, – з навчальної на спілкування з однолітками. Навчання, незважаючи на те, що дитина займається ним більшу частину часу, відступає на другий план, більш важливим стає спілкування з однолітками, де формуються погляди на життя, світогляд, особистість дитини. Це незмінно буде викликати труднощі в спілкуванні і з учителями, і з батьками.
По-друге, змінюється система організації навчального життя і взаємини з учителями. Перехід на кабінетну систему навчання вимагає гарного орієнтування в школі, але це півбіди. Тепер кожен предмет викладає вчитель-предметник зі своєю системою вимог до поведінки і пізнавальної діяльності дитини. Встигати на неї перемикатися кожні 45 хвилин для п’ятикласника дуже складно. Допоможіть йому в цьому, кожен день просіть розповісти, які уроки були, де розташований кабінет математики, літератури, як звуть вчителя, які його вимоги. Розповідаючи, дитина сама краще осмислює всі вимоги і усвідомлює, що вчителька літератури любить, коли їй ставлять запитання по темі, а викладачеві математики подобається тиша і порядок.
По-третє, в середній школі вчителі-предметники не відразу запам’ятовують дітей по іменах і прізвищах, незнайомі з їх індивідуальними особливостями і не завжди правильно оцінюють їх можливості. Це закономірно, адже вони працюють в декількох класах відразу. У початковій школі вчителька була дітям як мама, знала їх всіх по іменах, враховувала їх здатності і особливості характеру. Це створювало атмосферу тепла і затишку і допомагало якості навчання. А в п’ятому класі, опинившись в новому соціальному середовищі, у дитини з’являється невпевненість в собі, часто знижується успішність, а разом з цим і інтерес до процесу навчання і деяких предметів. Поводьтесь правильно, не сваріть дитину за зниження оцінок, підтримайте в ній впевненість у своїх силах. Цю ситуацію необхідно виправити з самого початку. Батьки можуть зробити невелику табличку з ім’ям і прізвищем своєї дитини, покласти її в щоденник малюка, а на уроці дитина може виставляти її на парту. Класний керівник простежить, щоб всі діти не забували виставляти таблички. Можна використовувати і бейджики як дітям, так і вчителям, так як п’ятикласникам досить складно запам’ятати їхні імена і по батькові. Це допоможе в перші місяці навчання.
Збереженню інтересу до навчання також сприяє правильно організована навчальна діяльність в школі, використання інноваційних методик навчання. Але від батьків це мало залежить. Їх завдання допомогти дитині безболісно адаптуватися в середній школі, налагодити нові відносини з великою кількістю вчителів, класним керівником і при цьому зберегти стійкий пізнавальний інтерес до предметів, що вивчаються і душевну рівновагу дитини.