Добридень! Мене звуть Дарина, мені 20 років. І у мене така проблема. Я з дитинства не можу поділитися з батьками своїми проблемами і ніколи у них нічого не просила, оскільки дуже боялася сказати, чого я хочу і про що мрію. І у мене зараз дуже складна ситуація, якою я не наважуюся поділитися зі своїми батьками.
Я закохалася в одного чоловіка, з яким мені не судилося разом бути, але який мені був немов з неба долею посланий. У ньому є все, чого я так довго шукала в чоловіках і що мені так підходило.
Але мене щось стало хвилювати. Я спочатку думала, що я мучуся від того, що він одружений і у нього троє маленьких дітей. Але потім я зрозуміла, що мучить мене зовсім не це. Оскільки навіть якби у нього не було ні дружини, ні дітей, я б все одно ніколи не стала б його дружиною. І на те, що цей чоловік одружений і що у нього є троє маленьких дітей, я звернула увагу в останню чергу.
А ось ЩО мене мучить, я ніяк не могла зрозуміти. Але тепер я знаю, що мене мучило весь цей час не те, що я закохалася в людину, з якою мені бути не судилося, а те, що мені цим поділитися ні з ким!
Напевно, якби я зустрілася з ним і поділилася своїми почуттями до нього, то мені б стало легше. Але він мене так добре не знає і навряд чи коли-небудь я взагалі з ним знову зустрінуся.
А з батьками я про це поговорити не можу, оскільки знаю, що тато поставиться погано до того, що я закохалася в чоловіка, з яким мені бути не судилося, а мама взагалі вважає мене за ненормальну. Я знаю, що єдиним виходом для мене буде розмова з близькою людиною, і у мене є така людина. Це мій ровесник і кращий друг. Він сусід, який рік тому був в мене закоханий без взаємності. Я можу йому про будь-яку проблему розповісти.
Але є нюанс. Я боюся, що якщо він дізнається, що я когось полюбила, він мене до цього чоловіка приревнує (була вже один раз історія, коли я закохалася в старшого брата своєї подруги і розповіла цьому сусідові, він мене до нього приревнував, хоча ревнувати було безглуздо, оскільки той хлопець поїхав в іншу країну і повертатися не планував, а дружиною його ставати в іншій країні я не збиралася, і наговорив мені таких неприємних слів, що у мене навіть всяке бажання пропало чим-небудь з ним ділитися ) і знову мені неприємних речей наговорить.
Хоча я знаю, що у цього хлопця почуття до мене вже давно пройшли і він навряд чи тепер так гостро відреагує на звістку про те, що я закохалася не в нього. Але все одно я після тієї історії дуже боюся знову побачити його неадекватну реакцію на мої почуття до іншого чоловіка і ніяк не можу зважитися з ним поговорити і попросити у нього допомоги, хоча я і знаю, що він мені зможе допомогти.
Я знаю, що якщо я поділюся цією проблемою з одним, то потім мені вистачить рішучості розповісти все і батькам. Підкажіть, як мені позбутися від свого страху і зважитися поговорити з моїм другом про мою проблему?
Дарина.
Привіт, Дарино!
Читаючи Ваше запитання, я не зовсім зрозуміла, що для вас важливіше: розібратися зі своїми стосунками чи мати можливість ділитися своїми переживаннями.
Вам вже 20 років і пора вчитися вирішувати свої особисті проблеми без батьків. Дорослі люди зазвичай самі розбираються зі своїми зв’язками. Уявіть ситуацію, коли ваші рідні діляться з вами своїми інтимними переживаннями щодо своїх особистих відносин один з одним або з будь-якою третьою людиною. Швидше за все, в цей момент ви будете почувати себе щонайменше ніяково.
Маленька дівчинка біжить до батьків по допомогу в стосунках зі своїми друзями по пісочниці. Коли доросла дівчина реагує подібним чином, її почуття до партнера протилежної статі не можуть бути реалізовані з тієї простої причини, що діти (в тому числі психологічно) не виходять заміж і не народжують дітей.
Звичайно, ви маєте право розраховувати на підтримку і співчуття близьких, але не перекладайте на них відповідальності за свій стан, що нібито вам стане легше чи ваша проблема якимось чарівним чином вирішиться. У вас є всі необхідні сили і знання, щоб впоратися з проблемою самостійно.
І не варто розглядати кожного вподобаного чоловіка як кандидата в чоловіки. Вам зараз треба набиратися досвіду в побудові партнерських відносин. Треба вчитися розуміти і оберігати почуття інших людей: я маю на увазі молодого чоловіка, про якого ви розповідали. Поставте себе на його місце. Вам було б приємно, якби чоловік, в якого ви зараз закохані, ділився з вами своїми переживаннями з приводу своєї дружини або ще однієї жінки?
У мене складається враження, що в особистих стосунках ви шукаєте страждань, драми. Спробуйте уявити своє життя, як дорогу, як захоплюючу подорож в майбутнє. Які цікаві місця ви хотіли б відвідати, що хотіли б побачити, чим хотіли б займатися? Якщо у вас це вийде, то ви легко зможете уявити собі і свого потенційного супутника (а не камінь на шиї).
