Дуже часто батьки скаржаться на те, що дитина втратила інтерес до школи і не хоче туди ходити. Найчастіше це відбувається на другому році шкільного життя, коли учням збільшують навантаження, починають ставити оцінки і вимоги підвищуються. Іноді вже на 3-4 тижні в першому класі дитина заявляє батькам, що школа їй не подобається. Труднощі можуть виникнути і в 5 або 6 класі.
Наслідки такого неприйняття школи – це погані оцінки, прогулювання уроків, відмова виконувати домашнє завдання тощо. Батьки дивуються, чому так сталося, що дитина раптом не хоче вчитися? Вони намагаються якось вплинути на ситуацію, часто криками, скандалами і покараннями. Поводячись так, батьки лише погіршують ситуацію. В першу чергу, необхідно розібратися в причинах відмови дитини ходити в школу.
Дитина може просто не розуміти, навіщо їй потрібно вчитися, тобто у неї відсутня мотивація. Така проблема частіше виникає у молодших школярів.
Старші школярі (13-14 років) планують лише своє найближче майбутнє. Поки що не всі замислюються над тим, що хороше навчання – це запорука перспективної професії. Хлопцям цього віку здається, що батьки завжди зможуть про них подбати. Також вони реально оцінюють навколишнє суспільство, де люди з вищою освітою зазнають труднощів при влаштуванні на роботу, а людина з низьким інтелектом керує крутою фірмою.
Батькам, діти яких не хочуть вчитися, варто придивитися до найближчого оточення учня. Цілком можливо, що у нього конфлікт з однокласниками. У сучасному світі діти дуже жорстокі. Не варто виключати можливості, що дитина зазнає постійних знущаннь і нападок з боку однокласників. Іноді учні старших класів залякують молодших школярів, відбирають у них речі і гроші. Ті, в свою чергу, бояться їх і не повідомляють про це ні батькам, ні вчителеві.
Бувають такі ситуації, коли конфлікт виникає між учнем і педагогом. Якщо таке відбувається в молодших класах, то це дуже небезпечно: учень перебуває з учителем постійно. Від такого напруження дитина може відчувати стрес і нашкодити своєму здоров’ю.
Іноді батьки самі провокують таку «нелюбов» до школи. Вони змушують дитину довго сидіти над уроками, карають за оцінки, залякують. Іноді конфлікт між батьками може стати причиною того, що дитина не хоче відвідувати школу. Так вона висловлює свій протест.
Також приводом може послужити звичайна втома учня. Зараз в школах дуже велике інтелектуальне і емоційне навантаження. До того ж багато дітей відвідують секції або додаткові заняття. Тому відбувається зрив і інтерес до занять пропадає.
Якщо учень певний час займав лідируючу позицію в класі, а потім з якихось причин її втратив, то він може не захотіти більше ходити в школу. Це стосується і оцінок. Коли діти з відмінників і хорошистів з’їжджають на трійки, то ніякого бажання вчитися вже немає.
Батьки повинні розібратися в причинах, з яких дитина не хоче вчитися, і постаратися вирішити проблемну ситуацію. Якщо самі вони не можуть впоратися, то можна звернутися до психолога.
