Дзвінок телефону:
– Здрастуйте, це Вас турбують з тренажерного залу. У вас закінчився абонемент. Продовжувати будете?
– Ні, дякую.
– А чому ні?
Приймаю рішення не обмежуватися ввічливою брехнею:
– Нам у вас не сподобалося. (Мені, моєму чоловікові і нашим друзям, подумки додаю).
– Чому? – розгублений голос адміністратора. В цей час вона намагається безуспішно згадати скрипт продажів, якому її навчили кілька років тому. – У нас сучасні тренажери, досвідчені тренера. Роздягальні з душем…
Втім, як і всюди.
Біда в тому, що нам не сподобалося скрізь, крім одного, в богом забутому місці, де разом з відсутністю пафосу і зі старими іржавими тренажерами в комплекті йшло людське ставлення тренерів і власників.
Тренажерні зали викликають дискомфорт.
І це нормально. Хтось соромиться свого тіла, хтось своєї фізичної підготовки; у когось дорогий спортивний костюм, а хтось прийшов в тому, що поки не зважився вивезти на дачу на ганчір’я.
Але найбільший дискомфорт викликає боротьба з собою, з викликом самому собі. І храм тіла, замість того, щоб допомогти подолати дискомфорт, тільки підсилює його плакатами, зарозумілим персоналом і націленістю на нечисленних, але постійних завсідників-бодібілдерів.
І який результат: звичайні люди не подовжують свої абонементи, кидають ходити в тренажерку після першого ж тренування; в кращому випадку – підсаджуються на ролики на Ютубі і ще більше заплутуються в інформації.
Хто клієнт тренажерних залів?
В ідеальному світі це молоді мами, які набрали вагу під час вагітності; підлітки, у яких тіло почало непропорційно розвиватися під час гормонального сплеску; літні люди, які не хочуть в глибокій старості ходити з паличкою; і звичайні працівники, у яких після восьмигодинного робочого дня вистачило сміливості і сил прийти попрацювати над своїм тілом. Бог свідок, у них не так багато можливостей зайнятися собою. Тому в залі вони повинні бути максимально ефективними.
Але що я бачу в прейскуранті? Знижки для спортсменів і учасників конкурсів з бодібілдингу. Хм. З цим світом явно щось не так…
Культура завсідників
Дідівщина в спортзалі існує. Вірніше, культура завсідників. У них є свої неписані правила і на вас будуть косо дивитися, якщо ви раптом їх порушуєте. Наприклад, переступите через штангу. Або будете спілкуватися між підходами зі своїм другом. Втім, на вас все одно будуть косо дивитися, адже у вас не вистачає нахабства і впевненості в очах, коли ви підходите до невідомого знаряддя тортур тренажеру і намагаєтеся розібратися з його принципом роботи.
Так, крім косих поглядів, допомоги ви від завсідників не дочекаєтеся. Це чомусь нижче їх гідності. Є, звичайно, приємні винятки, але аж надто рідко вони в природі зустрічаються.
Тренера, інструкції, безпека
Тренер, швидше за все, буде стояти поруч із завсідниками і обговорювати результати якихось змагань. Також він абсолютно безкоштовно зголоситься їм допомогти. Вони вже, практично, одна сім’я.
Для новачків є два способи отримати допомогу тренера: заплатити гроші за індивідуальне тренування або спробувати щось зламати. Можна навіть свою кінцівку. До речі, це саме його, тренера, робота в залі – якщо не допомагати вам, то стежити, щоб ви не покалічилися. Але про це вони часто забувають, і в деяких тренажерних залах на них навіть немає ніяких розпізнавальних знаків. Так що в групі завсідників ви їх не завжди зможете знайти. Особливо нахабні на прохання розповісти вам, як користуватися тренажером, можуть вкинути заповітну фразу «купіть індивідуальне тренування, тоді покажу».
На деяких тренажерах все ж є інструкції і це допомагає. Деякі поширені моделі можна знайти в інтернеті. На жаль, не до кожного тренажера дані інструкції. Навіть горезвісна бігова доріжка може включатися по-різному. Або у неї є опції, які вам необхідні. Якщо людина зайде в ліфт і не виявить звичних кнопок, то вона має право розраховувати хоча б на інструкцію.
Про гроші і індивідуальних тренуваннях
За додаткові (цілком відчутні) кошти вам допоможуть скласти індивідуальний графік тренувань і навіть план правильного харчування. У більшості випадків при цьому тренер буде ходити з виглядом всезнаючого гуру і ставитися до свого клієнта з доброю часткою поблажливості. Тобто, варіант співпраці Дорослий-Дорослий зустрічається дуже рідко. А ось якби так до своїх клієнтів ставилися працівники банків, офіціанти або співробітники супермаркетів?
Якщо пощастить, то тренер дійсно складе для вас гарну програму і вам вистачить пари індивідуальних занять. Але як стоматологу, що рекламує зубну пасту, не вигідно, щоб у вас були здорові зуби, так і тренеру не вигідно, щоб ви відмовлялися від індивідуальних тренувань. У деяких великих фітнес-мережах їх навіть заохочують продавати свої послуги де потрібно і де не треба.
Про план харчування – це окрема історія. Моя мама попросила у свого тренера скласти для неї план на кілька тижнів вперед. Він довго розпитував маму про її улюблені страви і звички в їжі… але план (можливо просто скачаний з інтернету, так як названих продуктів в ньому не було) щонайменше викликав подив.
– Я не вмію варити борщ маленькими каструлями, щоб лише один раз в тиждень їсти його по 300 грам, – скаржилася мама. Не кажучи вже про список далеко не дешевих продуктів, які звичайна сім’я дозволяє собі тільки на свята. Все в ім’я краси? Але дозвольте, існує безліч здорових, корисних і доступних альтернатив! Навіть нам, вегетаріанцям, цілком під силу зібрати меню на день з достатньою кількістю білків (без вживання порошків або хімії).
Мотивуючі плакати – демотивують
Мій улюблений пункт. Чому власники спортзалів вважають, що фото молодого Шварценеггер (або когось схожого на нього) може мотивувати мене займатися? Або фото перекачаних дівчат? Хм, гаразд, просто фото красивих спортивних людей? Від них хочеться залізти з головою в пісок і навіть не намагатися рухатися.
Для роздумів: чому немає по телевізору передач про те, як Шварценеггер качає трицепс? Тому що це нікому, крім качків, не цікаво. Але по всьому світу популярні передачі про скидання ваги, про роботу над собою. Їх навіть худі дивляться під хрускіт чіпсів. Іноді тільки завдяки цим передачам люди, які прожили все життя з комплексами через власне тіло, записуються нарешті в тренажерні зали. А тут… Арнольд.
Набагато більш мотивуючими були б плакати з «До» і «Після», причому бажано відвідувачів саме цього тренажерного залу. Коли дійсно є до чого прагнути, коли бачиш, що хтось вже пройшов по цій дорозі до тебе і досяг успіху.
Чому б на дорогій плазмі показувати не конкурси бодібілдерів, а прості вправи, які зміг би виконувати кожен? Ідея для власників фітнес-залів: нехай ваші тренери покажуть, як користуватися саме вашими тренажерами, і крутіть ці відео замість «Містера Всесвіт». Тоді у вас буде менше відмов від абонементів і більше довгострокових клієнтів.
Побажання братам і сестрам в біді в тренажерному залі
Давайте разом руйнувати стереотипи, що склалися! Посміхніться новачкові і запропонуйте свою допомогу, якщо ви бачите, що він з певною долею страху дивиться на тренажер. Розкажіть йому свою історію, щоб він не вважав відвідувачів тренажерного залу монстрами. І не прикормлюйте тренерів, навіть якщо ви можете собі це дозволити. Після вас може прийти багатодітна мати, для якої зайві витрати згубні, а він на неї навіть не зверне увагу. Давайте замість осудливих поглядів кидати підтримуючі посмішки. Ми можемо об’єднатися, щоб дійсно перетворити тренажерний зал в храм здоров’я, а не в храм чиїхось амбіцій.
