Сучасний підхід до першої психологічної допомоги (ППД) відрізняється від класичного, в якому підготовлений персонал справлявся з психологічними наслідками катастроф. Тепер ми не розглядаємо її як спосіб запобігти кризи у конкретного індивіда, ми розглядаємо її як спосіб побудувати сильне суспільство.
Зараз постало питання про те, щоб будувати стійке до катастроф суспільство.
Так психологічні травми від катастроф будуть зустрічатися рідше і учасникам трагічних подій буде легше пережити їх, повернутися до нормального життя.
Звичайно, все одно залишиться потреба у фахівцях, які вміють справлятися з реакцією на несприятливі обставини, але це буде окрема галузь ППД.
Стійке до катастроф суспільство будується зсередини і до державного (світового) рівня.
Тому так важливо навчити існуючих всередині вашого ком’юніті фахівців (лікарів, вчителів, соціальних працівників, пожежних, міліціонерів і т.д.) основам першої психологічної допомоги. Ці люди, на відміну від тих, хто прийшов ззовні, знають географію вашої громади, її культуру і цінності, актуальні потреби і проблеми, та й самих людей.
Звичайно, в разі катастрофи більшість фахівців всередині спільноти (і тих, хто прибув на допомогу) будуть зайняті усуненням фізичних наслідків катастроф. У них не буде можливості надати першу психологічну допомогу потребуючим. Тому після того, як фахівці всередині ком’юніті отримають необхідні знання, вони можуть допомогти сусіднім регіонам навчити своїх фахівців. Це як пазл. Спільноти кріпляться одна до одної. Тоді, в разі непередбачуваних обставин, ППД зможуть надати люди, що проживають в суміжних районах.
Коли на спільноту обрушується катастрофа, першу психологічну допомогу зможуть надати ресурси з сусідніх регіонів.
Це процес взаємної допомоги. Таким чином ППД може бути реалізована на державному рівні. Крім того, підготовлені фахівці всередині спільнот можуть заздалегідь надати інфрмацію своїм сусідам і зміцнити позицію кожного члена спільноти.
